До початку війни перед діячами галузі атомної енергетики стояло стратегічне завдання – будівництво та введення в експлуатацію Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Уповноваженим на виконання цієї надважливої місії став відокремлений підрозділ НАЕК “Енергоатом” – “Атомпроектінжиніринг”, в особі Божко Миколи Петровича.

Запуск сховища повинен був відбутися ще в 2020 році, але через численні порушення термін було зірвано. Якщо не відкрити сховище до 2023 року, українцям доведеться виплачувати масштабні штрафи (мова йде про мільйони доларів США) Росії, яка тимчасово зберігає наше відпрацьоване ядерне паливо у себе. Як так вийшло? Давайте розбиратись.

Ще у далекому 2017 році генпідрядником у надважливому будівництві було обрано компанію “Укрбудмонтаж” за контрактом на суму 1,4 млрд грн. Проте, нікому не цікаво працювати із чужими компаніями, так званих “попередників” і одразу замість компанії “Укрбудмонтаж” залучили нового генпідрядника – фірму “КБР”. Це сталося вже за керівництва Божка.

Договір з ТОВ “БК КБР”, як зі “свійською” компанією, було укладено без тендеру, непублічно, на суму 422 млн грн., а з часом на завершення будівництва сховища перерахували ще 1,15 мільярд гривень.

З наради, яка, ймовірно, відбулася 28 грудня 2020 року, стало відомо:

Голос Божка каже: “Ви ж розумієте, що гроші пішли, продані, сп…жені і так далі. Треба знаходити інші джерела фінансування і причому їх треба якось узаконити. Як? Ми ще не зовсім розуміємо”.

А ось іще одна цікава репліка: “Вам за систему радіаційного контролю додатково заплатили 22. Правильно я розумію? Мені треба було вас виручати і себе виручати, і тому ми там пішли на реальні порушення. Ми заплатили гроші вам нецільові. До першої перевірки”.

Отже, в розмові Божко повноцінно визнає, нецільові витрати – оскільки НАЕК “Енергоатом” вже закупав систему радіаційного контролю через колишнього підрядника будівництва “Укрбудмонтаж”. А тепер закуповує повторно через нового виконавця, тобто через свого.

У грудні 2020 року вже публічно заявлялось про “майже 100% готовність об’єкту”, хоча добре розуміли прірву між “майже” та “100% готовність”, проте через пів року після цього, 20 серпня 2021 року, НАЕК “Енергоатом” Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, хоча об’єкт все ще не отримав дозволу Державної інспекції ядерного регулювання на введення об’єкта в експлуатацію.

У свою чергу Державна інспекція ядерного регулювання зазначала, що не може видати “Енергоатому” окремий дозвіл на введення в експлуатацію ЦСВЯПу, через низку невиконаних умов з боку відомчого підрозділу
Божка М.П. І зовсім не дивно, що умови досі не виконані, бо замість будівництва та введення в експлуатацію критично важливого стратегічного об’єкта керівництво ВП “Атомпроектінжиніринг” активно займається “розпилом” коштів платників податків, що підтверджує Акт Державної аудиторської служби України №05-21/3, який було складено у жовтні 2021 року.

Державною аудиторською службою було виявлено порушень на суму понад 200 000 000 гривень, що є наслідком діяльності генерального директора ВП “Атомпроектінжиніринг” Божка та головного бухгалтера Курильчика. У документі розписані схеми завищення вартості конкретних робіт з будівництва ЦСВЯП та залізниці, а також прямі списання коштів на тіньові рахунки. Тобто керівництво ПВ “Атомпроектінжиніринг” в особі Божка та поплічників надсилало контрагентам кошти на так звану оплату праці робітників та будматеріали, про які ніхто не знав і які нікому не були потрібні. І подібних схем було понад 13 (це тільки із зафіксованих). Тож саме діяльність Божка призвела до масштабних витрат державних коштів та ймовірної штрафної історії української енергетики.

Загалом біографія Миколи Божка викликає багато запитань. Є теорія, ніби він належить до певного клану, близького до Офісу Президента. Ці чутки з’явилися тоді, коли Божко, не маючи ніякого досвіду в атомній галузі, раптово очолив відокремлений підрозділ НАЕК “Енергоатом”. А також є інформація , що Божко тісно пов’язаний із колишніми регіоналами та вважається “агентом Кремля”, входячи до так званої команди Деркача. Тоді зовсім не дивно, чому Микола Божко й досі не “запустив ЦСВЯП”, бо у Кремля та Енергоатому різні цілі.

Тож яке майбутнє України, якщо такі “професіонали” займають керівні посади в енергетичній сфері нашої держави? Ганьба!